комунальний заклад дошкільної освіти "Іларіонівський ясла-садок №3 "Бджілка" Іларіонівської селищної ради

   





Консультації для вихователів

 

Консультація "Літературні твори в роботі з дітьми з ООП" 

 

 

 

 

ПІСОК, ЯК МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ

ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

 

«Сипке диво» - так говорять про пісок. Чому? В чому його сила? Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмілою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати. Пісок і вода найбільш часто використовуються дитиною в якості не структурованого середовища для гри. Однак, їх не часто можна знайти в інтер’єрі ігрової кімнати. Пісок та вода не мають структури і можуть перетворитися за бажанням дитини в будь-яку річ: поверхню луни, сипучі піски, пляж, засіб для чистоти. Їх можливості без кордонів. Пісок - дуже податливий інструмент творчості, творіння з нього можна без особливого жалю змінювати у будь-який момент. Пісок - демократичний матеріал, адже дозволяє працювати з собою кожному і навіть тому, хто не володіє особливим художнім даром, а тому боїться оцінки і відмовляється малювати.

Які асоціації зазвичай викликає слово “пісок”? Золотий пляж, тепле море, легкий бриз…

Ви наступаєте на м’яке пісочне покривало, із задоволенням занурюєте руки в прохолодне і пухнасте тіло берега, водите долонькою по піску, розгладжуючи забавні барханчики, ліпите з мокрих піщаних грудочок хитромудрі замки - і відчуваєте неймовірне блаженство, тому що в ці самі хвилини кудись випаровуються проблеми, лопаються мильними міхурами найобтяжливіші думки. Дивно - але факт!

Виявляється, піщана стихія навіть в межах найменшої “географії” - в крихітній пісочниці - здатна творити дива! Особливо, якщо навчитися використовувати всі таланти пісочного феномена.

Творчо “працюючи” з мільйонами піщинок, майбутня матуся проводить своєрідну “самотерапію” - починає виразно розуміти приховані від своєї свідомості конфлікти і навіть знаходити раціональні шляхи до їх рішення. А це допомагає підготувати себе і сімейство до швидкої появи нового чоловічка в теплій атмосфері любові і ніжності. Перший досвід використання піскової терапії стосувався саме дітей із мовленнєвими, інтелектуальними, афективними та поведінковими порушеннями, як невербальний вид терапії, з метою дати відчуття безпеки знаходження у середовищі. Зараз цей метод використовується без будь-яких обмежень для усіх: і дорослих і дітей (від 3 років).

У ході творчої гри з піском активізуються самозцілюючі резерви дитячої психіки, які виявляються за певних умов (Е. Вейнріб) у процесі терапії. Пісок поглинає негативну психічну енергію людини, стабілізує її емоційний стан і гармонізує психоемоційне самопочуття дитини. Таким чином ігри у пісочниці допомагають:

  • формуванню цілісного, сильного і здорового «Я» дитини;
  • забезпеченню рівноваги між внутрішнім світом переживань і внутрішніх потреб і зовнішнім соціальним світом;позбутися психологічних травм;
  • забезпечує безпосередню гру, де немає правильного і не правильного шляху;
  • дозволяє зняти контроль з боку свідомості;
  • не має обмежень для використання з дітьми різних культур, рас, віку та інтелектуального статусу;
  • дає дитині можливість перейти від ролі «жертви» до ролі «творця».

 

Пісочниця є контейнером, який покликаний вміщувати і витримувати усі негативні і позитивні переживання дитини. Пісок і вода, виступаючи важливими носіями сенсорних вражень, відчуттів й емоційно-позитивних переживань, здійснюють заспокійливий вплив, дають емоційну розрядку та й одночасно допомагають стимулювати поведінкову активність, спонукають дитину до гри.

Через програвання своїх фантазій, страхів, бажань у безпечних умовах піскової терапії дитина набуває можливості контролю за своїми внутрішніми переживаннями, гармонізувати загальний психоемоційний стан, знизити тривожність.

Окрім терапевтичних завдань, у пісочниці вирішуються деякі корекційні завдання. Це і удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі, стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації, розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестетичної чутливості. Символічне значення матеріалів у пісочній терапії, описує І. Н. Сакович. Вона відзначає, що:

  • вода – символ безсвідомого і емоційного, метафора очищення;
  • пісок – символізує землю;
  • люди – часто символізують реальних індивідуумів, що присутні в житті дитини, вони мають символічне значення авторитетних особистостей, що мають вплив на дитину. Фігурки людей також символізують аспекти індивідуальності клієнта;
  • тварини – можуть символізувати інтуїтивну і інстинктивну сторону життя клієнта, а також відображають різні аспекти характеру дитини. Наприклад, лев може відображати сильну і агресивну сторону, а ягня – вразливу рису особистості. Однак важливо пам’ятати, що діти різних культурних традицій можуть відчувати різні почуття пов’язані з тваринами;
  • рослини – для багатьох людей символізують цикл життя, сили життя, смерть та відродження. Сезони (пори року) нагадують нам о мінливих якостях фізичного світу;
  • корисні копалини – метали та дорогоцінні камені можуть символізувати стабільність, постійність, ґрунтовність і захист. Для дітей це символізує душу;
  • будівлі – для дитини часто вони мають дуже велике значення. Наприклад, дім може символізувати схованку, захист, або усамітнення. У розширеному масштабі дім може бути символом «Самості»;
  • транспорт – може бути метафорою психофізіологічного стану дитини. Транспортний засіб може бути символом руху і змін. Також він може означати контроль (самокерування), свободу. Пісок не має структури і можуть перетворитися за бажанням дитини в будь-яку річ: поверхню луни, зибучі піски, пляж, засіб для чистоти і т. п. 

 

Методи і прийоми формування соціально-громадянської компетентності дошкільників
 
«Скринька ідей» для вихователя
 
Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіння ними знаннями
про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі - розвиток національних
рис і якостей підростаючого покоління. Серед актуальних методів і прийомів
формування соціально-громадянської компетентності дошкільників є:
1. Розповіді про природу, рідне місто\селище, столицю України, про
Збройні сили України та їхні успіхи, про Батьківщину тощо з максимальним
включенням дитини у процес відкриття й засвоєння знань.
2. Вивчення патріотичних гасел, пояснення цих понять та вживання їх у
повсякденні. (Наприклад: «Моя Батьківщина - Україна», «Слава Україні!
Героям слава!», «Україна понад усе!», «Слава ЗСУ!», «Ми – діти козацького
роду», «Ми – діти твої, Україно!», «Діти України – за мир!», «Ми хочемо
миру», «Україна – єдина країна» та ін.).
3. Організоване спостереження за навколишньою дійсністю, вміло поєднане
з читанням художніх творів, слуханням музики, малюванням, розгляданням
репродукцій картин.
4. Перегляд фото- й відеоряду про нашу Україну, подвиги нашого
героїчного народу, якому важливо зберегти ознаки державності; про те, яку
мужність проявляють дорослі й діти, захищаючи Прапор і Герб, співаючи
Гімн України на головних площах у захоплених ворогом містах і селах, у
бомбосховищах.
5. Перегляд мультфільмів, відеороликів, мультимедійних презентацій
патріотичного спрямування та бесіда за їх змістом.
6. Відтворення переживань і почуттів дітей у власній творчості (малюванні,
ліпленні, аплікації, художній праці тощо); створення тематичних виставок.
7. Розповіді про свої враження від екскурсій вулицями рідного
міста/селища, до історичних пам'яток, визначних місць; онлайн-екскурсії
місцями країни.
8. Розгляд експонатів групових та загальносадових міні-музеїв, їх опис;
бесіда за змістом міні-музеїв (хліба; українських вишиванок; українського
побуту; народної гри та іграшки; писанки; українського села; корисних
копалин; українського національного одягу; українських народних ремесел
тощо); віртуальні подорожі у міні-музей.
9. Безпосередня участь дітей у благоустрої довкілля та природоохоронній
діяльності; акціях, спрямованих на благоустрій території та збереження
довкілля у власній громаді чи місцевості (висаджування дерев та інших
рослин; звільнення території від засмічення; підтримання чистоти вулиць,
парку майданчика тощо).
10. Посильна трудова діяльність дошкільників в облаштуванні укриття,
бомбосховища (створенні осередків активності).
 
11. Широке використання фольклору в усіх його жанрах (пісеньки-
забавлянки, казки, загадки, прислів'я, приказки, міфи, легенди), народної
 
пісенної творчості (колискові, народні пісні і танці, хороводні ігри, колядки,
щедрівки, веснянки, гаївки).
12. Ознайомлення дітей з розмаїттям народної творчості. (Різьбярство,
лозоплетіння, гончарство, музика, література, вишивка, писанкарство,
живопис - це далеко не повний перелік ремесл, якими споконвіку славився
український народ).
13. Ознайомлення дітей з народним декоративно-ужитковим мистецтвом,
побутом, одягом, посудом, народною іграшкою тощо.
14. Зустрічі та бесіди з цікавими людьми; узагальнювальні бесіди.
 
15. Пізнавальна розмова з дітьми про внесок видатних українців (воїнів-
героїв, волонтерів, спортсменів, спортсменів-паралімпійців, науковців,
 
майстрів, художників, письменників, музикантів) у становлення й розвиток
своєї країни, що своєю мужністю стверджують велич України у цілому світі.
16. Читання та інсценування творів художньої літератури, легенд, вивчення
віршів національно-патріотичного змісту.
17. Ігри-драматизації за змістом художніх творів, українських народних
казок.
18. Розгляд ілюстративних матеріалів, дитячої енциклопедії, фотоальбомів
про конкретні факти історії, традиції, культури України та бесіда за їх
змістом.
19. Посильна участь дітей у творчих, кулінарних майстер-класах; залучення
дітей до рукоділля з різними матеріалами.
20. Експериментування та нескладні досліди з пізнання властивостей об’єктів
природи рідного краю; спостереження за тваринним та рослинним світом,
явищами природи.
21. Складання родинного дерева та родинних історій разом з батьками.
22. Вирішення проблемних запитань. (Наприклад: - Що б ви хотіли змінити
у житті нашого садочка (нашого селища/міста)? Чому наше селище/місто
має таку назву? Чому різні народи світу мають дружити? Що потрібно для
того, щоб не стало повітряних тривог? Для чого людям потрібен мир? Як ви
можете допомогти нашим ЗСУ наблизити перемогу? Та ін.).
23. Використання інтелектуальних карт (Наприклад: «Найкраща земля»,
«Моя Батьківщина - Україна», «Народні обереги», «Народна іграшка»,
«Україна – єдина країна», «Природа рідного краю», «Професії батьків»,
«Державні і національні символи України», «Українська кухня», «Моя
безпека» та ін.).
24. Аналіз конфліктних ситуацій («Що б сталося, якби...?», «Слід вчинити
так..., тому що...»), стилів поведінки дітей та дорослих; залучення дітей до
складання «Правил групи», бесід про праві та обов’язки дитини.
25. Використання інтерактивних методів і вправ. (Наприклад: Мікрофон»;
«Коло ідей»; «Якби я був/ла президентом...»; ««Що буде, якщо...?»; «Добре -
погано»; «Користь - шкода»; «Навпаки»; «Чим може бути?»;
«Моделювання проблемних ситуацій»; «За і проти»; «Реклама»;
«Інтелектуальна розминка»; «Вікторина»; «Якби Київ заговорив, то...»
тощо).
26. Дидактичні, сюжетно-рольові ігри національно-патріотичного змісту.
 
27. Слухання музики, розучування та виконання українських народних
пісень, таночків, хороводів, народних ігор.
28. Участь дошкільників у народних та державних святах (Різдво, Великдень,
День вишиванки, День Конституції, День Незалежності, День захисника
Вітчизни та ін.)
29. Написання колективних листів з малюнками для захисників у зону
бойових дій.
30. Посильна допомога дітей вихователям групи та батькам у їхній
волонтерській діяльності; участь у громадському житті селища/міста;
залучення дітей до благодійних акцій та проєктів.