Як говорити з дітьми про важкі події?

Ми часто не можемо контролювати хвилюючі життєві події, але як дорослі
ми маємо обов’язок захищати дітей, коли трапляються погані події. Тому
перед тим як говорити з дитиною:
Перевірте свій рівень тривожності, перш ніж говорити з дітьми сумні
новини.
Діти можуть бути дуже сприйнятливими до того, як почуваються їхні батьки
та інші значущі дорослі, тому переконайтеся, що ви спокійні, обнадійливі та
впевнені. Ви маєте бути максимально спокійні, коли обговорюєте з дитиною
складні теми, аби підтримати та допомогти їй в ці хвилини.
 Подумайте про свою аудиторію.
Перед розмовою з дитиною завжди необхідно враховувати чи можуть діти
впоратися з тою чи іншою інформацією. Вік дитини, рівень розвитку,
попередній досвід, рівень вже отриманої психологічної травми та рівень
тривожності слід враховувати перед тим, як говорити про війну. Подача
інформації має враховувати вік дітей, а деяку інформацію корисно не
повідомляти дітям молодшого віку. При цьому корисно проговорити зі
старшими дітьми в родині, аби вони стежили за тим, що говорять біля своїх
молодших братів чи сестер.

ТІЛЕСНІ ТЕХНІКИ боротьби зі стресом для дітей

 Нехай дитина уявить себе лінивим кошеням. Вона має глибоко позіхнути і
потягнутися у різні сторони. Під час таких простих дій тіло напружується ще сильніше, а
згодом приходить розслаблення. Для позитивних емоцій можна урізноманітнити гру
мурчанням і нявканням.

Стрес може проявлятися у гіперактивності. Замість того, щоб заспокоювати
дитину, дайте їй ще більше фізичного навантаження — зробіть разом активну зарядку,
потанцюйте, пострибайте. Так само, якщо ви бачите, що дитина тремтить, можете
розтерти її, або легенько розтрусити. Після такого штучного підсилення напруги згодом
має прийти розслаблення.

Пограйте з дитиною у гру «пиріжок», коли вона виступає тістом, а ви — пекарем.
Тісто мнуть, замішують, розкочують, а потім «запікають у духовці» — накривають ковдрою
і нагрівають диханням. Під час тривоги від невизначеності перше, що допомагає —
відчути межі свого тіла.

 При тривожних станах допомагає концентрація на органах чуття. Пограйте з
дитиною в гру. Називайте по черзі 3 речі, які ви зараз бачите/відчуваєте на
смак/запах/дотик.

 У ситуаціях зовнішньої напруги, якщо є така можливість, пропонуйте дітям
будувати халабуди. Так дитина буде укріплювати хоч і в такий наївний спосіб відчуття
безпеки. Окрім того, в кризах може бути корисною можливість побути на самоті.

ВАЖЛИВО !!! Діти дзеркало дорослих: якщо ви бачите, що дитина занадто
знервована— варто стабілізувати власний емоційний стан!

Консультація для батьків

Що важливо знати про дитину  3-х років

Діти 3-4 років стають більш рухливими і допитливими, збагачуються їх мовні можливості, розвивається уява, зростає почуття контролю і відповідальності. Діти залюбки вчаться, оволодівають світом навколо себе; їх допитливість проявляється у численних питаннях «Чому?». Діти на цій стадії починають ідентифікувати себе з людьми, чию роботу ї характер вони здатні розуміти і високо цінувати. Бажання робити «як дорослі» задовольняється у грі, в якій малята за допомогою фантазії моделюють, відтворюють соціальну реальність, приміряють на себе дорослі ролі, беруть відповідальність за їх виконання. Діти вперше усвідомлюють те, що життя для них має ціль.

Молодший дошкільний вік – це період переходу від предметної діяльності до гри. Гра, малювання, конструювання, ліплення, аплікація почитають формуватися як самостійні види діяльності.

У цьому віці малята вже знають про призначення різноманітних предметів побуту, однак способами їх використання володіють недостатньо. Увагу дитини починають привертати нові предмети і явища, складні дії з ними, вона намагається експериментувати: уважно розглядає конструкцію машинки, подивляється до слідів, які залишає пензлик. Так починає розвиватись допитливість та інтерес до навколишнього світу – важливі показники розвитку.
Вік 3-4 років – сприятливий період для розвитку наочно-дійового мислення; діти в цьому віці – діячи! А не спостерігачи. Тому слід забезпечувати умови для їхньої різноманітної діяльності – обстеження, складання, випробування, конструювання, сортування, імітації тощо.
Дидактичні ігри, малювання, ліплення, аплікації, побутова праця, праця з елементами практичного експериментування в природі – важливі складові виховного процесу що сприяють розвитку сприйняття, наочно-дійового та наочно-образного мислення.
Для трирічної дитини особистість дорослого ще доволі значна. Тому на загальний психічний розвиток дитини краще впливають спільні дії батьків з дитиною. Необхідною умовою доброго самопочуття та розвитку маленької дитини в дитячому садку є довіра і приязність до вихователя.

У другому півріччі доцільно спонукати малюків до певної самостійності. Важливо вчасно помітити намагання дитини виконувати самостійно ті чи інші дії та підтримати позитивною оцінкою незалежно від результату. Ініціативні дії дитини, навіть якщо вони закінчуються невдачами, є свідками активності. Дитина, якій цікаво, яка відчуває певну свободу, швидше стає самостійною. Численні заборони, негативні оцінки, примушування для дітей цього віку психологічно недоцільні. Краще ті чи інші успіхи дитини порівнювати тільки з її власними минулими і майбутніми результатами ( Вчора ще не вмів, а сьогодні вже навчився), а не з результатами інших дітей.

З розширенням досвіду, досягненням успіхів у різних видах діяльності, переживанням позитивних та негативних оцінок з боку рідних та інших значимих дорослих у дитини формуються стійкі риси поведінки, почуття гордості (власної гідності) і сорому, особистісне ставлення до оточення – до дітей, дорослих, предметного світу, природи, до самого себе, певні потреби, мотиви діяльності. Це дає підстави називати дитину 4-го року життя особистістю, що росте, розвивається, ускладнюється, удосконалюєтьс

Новими утвореннями у психіці дітей є потяг до спілкування та сумісної діяльності з ровесниками, перехід від гри «поряд» до гри «разом». Виокремлення себе від оточуючих, порівняння себе в іншими людьми.