Музичний розвиток дитини в сім’ї

 Усі хоч раз у своєму житті чули про унікальний вплив музики на розвиток дитини. Та, попри це, у більшості батьків наших вихованців усе одно виникають запитання: «Чи варто навчати дитину музики? Навіщо це їй?». У той самий час батьки зовсім не вагаються у виборі, коли мова йдеться про навчання їхньої дитини математики, мов або інших наук…

Роль родини в музичному розвитку дитини

При народженні кожна дитина мас тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та відчуттю ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини звуків вони з часом починають виокремлювати слова, упізнаючи їхні ритмічні схеми. Усього за кілька місяців у пам’яті малюків накопичуються сотні слів, ритмічно звуковисотно-інтонаційно організованих звукових елементів.

Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. Саме час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та психічне здоров’я. Та навіть формувати теплі, довірливі стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допомогою свідомою навчання музики.

Родинні свята

 Родинні свята узагалі мають велику силу. Вони супроводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають сформувати у неї ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до людей з обмеженими можливостями. А музика у цьому лише допомагатиме.

Музичні враження

Пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти, театральні вистави, переглядати дитячі телепередачі, які сприяють наповненню її духовного світу, розширенню світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками українського народу.

Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини. Отже, музика має великий вплив на формування свідомості дитини, її духовного світу, сприймання навколишнього. Будь-яке музичне спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий – дорослий, а партнер-учасник – дитина.

 Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного, раціонального, духовного життя людини у майбутньому. Тож завжди кажемо батькам «Підтримайте свою дитину, допоможіть їй розкрити себе, адже, як стверджував Василь Сухомлинський, музичне виховання – це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини».  

  Запитання для батьків щодо музичного розвитку їхньої дитини

• Чи вважаєте музичне виховання важливим у розвитку вашої дитини?Чому?
•  Чи слухаєте разом з дитиною музику (у живому виконанні, аудіозаписі, відеозаписі)?
•  Чи берете участь у святах, розвагах, що проводять у дошкільному закладі? Якщо ні, то чому?
• Чи співаєте разом зі своєю дитиною вдома (колискові, забавлянки, жартівливі пісні)?
•  Чи імітуєте голоси героїв під час читання з дитиною казок, чи озвучуєте їхній спів?
•  Чи музикуєте з дитиною? Якщо так, які музичні інструменти використовуєте – іграшкові чи справжні?
•  Чи підтримуєте дитячу ініціативу у танцювальних рухах? Як саме?
•  Чи влаштовуєте вдома імпровізовані танцювальні виступи у власноруч виготовлених костюмах?
•  Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, концерт, театр тощо)?
• Чи готуєте разом з дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят, приходу друзів?
•  Чи ділитесь з дітьми власними талантами і вміннями? Якщо ні, то чому?
• Як часто відвідуєте професійний театр разом з дитиною? Чи обмінюєтесь враженнями?
•  Чи поєднуєте діяльність в побуті з творчістю? Як саме?
•  Яким чином підтримуєте музичні інтереси вашої дитини?
• Чи підтримуєте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями?
• Чи маєте вдома мистецьке середовище? Яке воно?

Яка музика подобається вашій дитині? Яка музика подобається вам? Чи звертались за порадами до педагогів щодо музичного виховання вашої дитини?

« Як правильно слухати
класичну музику з дітьми»

Всі знають, що класичну музику  треба слухати в цілковитій тиші. Спочатку, обрану музичну п’єсу треба дати дитині
«програти». Хай він підіграє у такт мелодії налюбому імпровізованому інструменті. Запитайте його, що він відчуває коли слухає музику. Запропонуйте дитині затанцювати свою фантазію під цю мелодію. Тепер, коли дитина «відчула» мелодію тілом, знайшла її у собі за допомогою фантазії та емоцій, можна розповісти дитині, як слухають музику у концертних залах. Малюк за вашим проханням посидить тихенько, а ви запропонуйте йому пограти у «відгадайку». Попросіть його назвати знайому йому мелодію серед незнайомих уривків. Побачите, як він зрадіє, коли почує «свою». Тепер він готовий до прослуховування музики. Це стане для нього справжнім задоволенням, та з кожним новим прослуховуванням буде зв’язана купа позитивних емоцій. Любіть свою дитину, приділяйте їй як можна більше часу, і тоді вона дійсно стане різнобічно розвиненою людиною.

Дитина має артистичні здібності

  Якщо: 
 

• З легкістю спілкується з іншими дітьми і дорослими 
   
• З великим бажанням виступає перед аудиторією 
• Вміє добре викладати свої думки 
• Прагне викликати емоційні реакції у інших, коли із захопленням щось розповідає 
• Часто виражає свої почуття мімікою, жестами, рухами 
• Змінює тональність і вираження голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку розповідає 
• Легко копіює чиїсь пози, вираз обличчя і тому подібне 
• Пластично і органічно рухається
• Любить і розуміє значення красивого одягу, вбрання для створення образу

Дитина має музичні здібності

 Якщо: · 

• Впізнає мелодії 
• Почувши музику, із задоволення підспівує або поспішає танцювати під неї 
• При співі або грі вкладає у виконання почуття і емоції 
• Розуміє і може описати словами характер і настрій музики 
• Самостійно наспівує почуті мелодії 
• Швидко і легко повторює ритм і мелодію 
• Вигадує власні мелодії 
• Навчився або вчиться грати на якому-небудь музичному інструменті 
• Має музичні переваги щодо вибору діяльності.

  Заняття хореографією сприяють розвитку координації рухів, просторового орієнтування. Діти оздоровлюються і підвищують життєвий тонус, багато дошкільнят долають сором'язливість, вчаться співпрацювати у колективі. 

  Саме танець допомагає дитині розкритися, а часом утвердитися в середовищі однолітків. 

      Головна мета занять з хореографії - це: 
- Пробудження у дітей прагнення до прекрасного та інтересу до музичної і танцювальної творчості; 
- Посилення емоційної чуйності та творчої активності; 
- Знайомство дітей з танцювальною культурою свого народу і народів інших країн; 
- Розвиток образного мислення та уяви. 

     Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дошкільнят. Навчати свою доньку або сина у хореографічній студії нині модно і престижно.

             Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності дитини, спричинюють її глибокі внутрішні зміни . щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам’ятати, що уроки танцю, це передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідної гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності – найважливіший аспект хореографічних занять.

Існує думка: чим раніше розпочати формування фізичних умінь, потрібних для мистецтва хореографії, тим більшого успіху буде досягнуто.

Чимало викладачів, зважаючи на таку ідею, заради творчої самореалізації або високої оцінки збоку керівництва та батьків ставлять за мету створення танців для показових виступів. Вихованці для таких спеціалістів є лише своєрідним матеріалом (як фарби для художників), а уроки цих педагогів передбачають вивчення складних для малят рухів і отримання дітьми фізичного та нервового навантаження. Чи отримує дитина задоволення від таких занять? Чи покращується її здоров’я, чи розвиваються творчі здібності у той час, коли її змушують виконувати непосильні завдання?. Звісно ж, ні. Адже здоров’я дитини залежить від фізичного та емоційного комфорту.

Тому не варто добиватися швидкого зовнішнього результату за будь-яку ціну. Пам’ятаймо: головне – не нашкодити здоров’ю дитині.

·  НЕ ОБМЕЖУЙТЕ розвиток дитини надто ранньою хореографічною спеціалізацією. Коли дитині 3-5 років, ви не можете передбачити, чи схоче вона стати артистом балету.

·  НЕ ОЧІЙКУЙТЕ від занять хореографією швидкого зовнішнього результату. Правильно оцінюйте психофізіологічні можливості дитини. Наслідком занять має бути поступовий розвиток її здібностей.

·  НЕ СМИКАЙТЕ дитину під час занять, якщо вам здається, що вона порушує дисципліну або неточно повторює рухи за педагогом. Поважайте її творчість, не руйнуйте радісну, безпечну атмосферу заняття.

·  НЕ ВВАЖАЙТЕ свого малюка «жахливою дитиною». Ваша донька або син – це маленьке диво.

        Музика - дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.
     Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап ~ бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом.
    Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності.
       Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива.

        Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу.
Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей.
    Сучасні музичний керівник і вихователь під час музичної діяльності орієнтуються загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагаються його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті — оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!
        Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?
Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід — педагогічний, експериментальний, науковий — підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) вихователем і навіть помічником вихователя у повсякденну життєдіяльність дітей. Зауважимо, не лише у процес занять із різних позамузичних видів діяльностей, а й протягом усього дня і щоденно.
      Вихователеві варто започатковувати таку традицію в роботі з дітьми, починаючи з груп раннього віку. Наприклад, співати в побуті пісні, за допомогою яких повсякденні повторювані дії (миття рук, одягання, підготовка до прогулянки тощо) стануть для дітей привабливими ритуалами [13]. Доречними тут стануть пісні: «Ведмедик іде на прогулянку» і «Ведмедик прийшов з прогулянки» (сл. С. Макшанцевої, муз. А. Філіпенка); «Весело крокуємо» (сл. О. Коробко, муз. М. Раухвергера); «Ми навчилися ходить» (сл. Є. Макшанцевої, муз. Л. Дичко); «Всі малята люблять митись» (сл. Т. Бабаджан, муз. Т. Попатенко) тощо.